Тільки не ламайте крила

Ви  колись  ламали  людям  крила
Боляче,  по-звірському,  жорстоко?
Чи,  можливо,  ви  і  не  хотіли,
І  зламали  зовсім  ненароком?

Ви  колись  казали  «Я  кохаю»
І  не  мали  цього  на  увазі?  
Дарували  ви  комусь  шматочок  раю,
Потім  забираючи  одразу?

Ви  приходили  колись  із  миром
І  ножа  тримали  за  спиною?
Ви  комусь  втиралися  в  довіру,
Хоч  насправді  були  не  собою?

Ви  колись  безсовісно  брехали
Друзям,  близьким,  родичам,  знайомим?
Людям  в  душу  ви  колись  плювали,
В  очі  посміхаючись  при  цьому?

Чи  ви  заздрили  колись  чужому  щастю?
Руйнували  чиїсь  світлі  мрії,
Намагаючись  його  якось  украсти,
Позбавляючи  людей  надії?

Я  не  маю  права  вас  судити,
Я  не  совість,  не  суддя,  не  Вищі  Сили.
Я,  звичайно,  не  збираюся  вас  вчити.  
Тільки  прошу:  не  ламайте  людям  крила!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493829
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2014
автор: Natalka_V