Пасмами вилазять недовершені діі. З такими темпами скоро облисіє душа, може так буде легше?
Приспати совість, і в танок з мріями. Наскільки вистачить сміливості? Зірвати ремені з крил, відчути себе справжнім, поруч завжди стільки мисливців на щирість.
А ти вийми старенький Кольт, заряди в нього людяність кулями і вирушай в сафарі на зомбованих цим світом.
Сивиною ляже на скроні час, а ти радій. Душа твердо стоятиме в обіймах вчинків і збутих мрій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493105
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2014
автор: Марамі