я скучила за мрією, що живе у моєму серці
і мою мрію з мраззю порівняли, хоча і не даремно...
щоб добитись її - мені прийдеться іще багацько потрудитись
і не мало ще голів пройти
прошу прощення у всіх людей, що так вірили у мене -
не виправдала я всіх тих ваших мрій,
бо маю свою - нездійсненну...
простіть за нерішучість у моїм серці,
за пристарасть, що стухла так і не загорівшись.
я так би хотіла щоб всім було добре,
щоб без перепон у дорозі, але розумію,
що тоді гра б і не називалась життям.
простіть мене за мою необізнаність,
за пробіли, що вилідяються занадто різко
ідеалу у світі напевне не знайти
і хоч маю знання у голівці маленькій
вони якось слабо проявляються в мені.
простіть за ту бридоту в серці,
що часто випускаю я у гнів
і за слова всі лишні...
простіть провини мілкі й глибокі,
простіть ще дитя мале, зелене
воно лиш мріє про свободу,
що прагнемо всі, але не так як усі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492690
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: Sam Holgon