Німіючі

Ціна  на  привітність  росте,
не  бачити  слів  любові  просто,
і  ми  не  знаємо  хто  це,
не  хоче  освітлювати,  вітрини  блиском  сонця.
-
Невідомі  відстані,
в  пошуках  істини,
перегорнутa  юність,
ми  вкотре  стали  атеїстами.
-
Висновки  в  лабіринтах  кімнатних  думок,
вміємо  жити  ми,  
колоритними  демо-візитами,
що  розпинаємо  в  будні,  будь  чим.
-
3аохочення  до  втрати  юридичного  каліцтва,
вдихай  стандарти,  
на  зустріч  суспільству.
-
Хай  натякають  на  помічені  недоліки,
скільки  емоцій  ти  їм  недоплатив,
проси  світ  про  пощаду,
того  добра  яке  заощадив.
-
Скажи  в  небо:
Я  на  все  готовий!
Заради  зворотності  прокляття,
та  його  перебудови.
Тупість,  лінь,  та  на  щастя  підкова.
-
Це  лихо  карбоване  на  стінах...
-
Нам  справді  пощастило,  
сумувати  в  стінах  військової  частини.
-
Бажаю  з  тобою  перехворіти,  
нестачу  тепла  двадцять  третього  літа,
або  підтримати  спалах  освідчення  в  ненависті,
за  всі  образи,  за  все  й  одразу,
шприц  в  унітазі.
-
Піниста  слина  біжить  на  підлогу
в  падінні  з  небосхила,  бачиш  провал  анонімності  Бога.

(26/04/2013)



Спільнота  автора:  http://vk.com/keresten

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492247
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: Керестен