На що не дивлюсь, потьмяніє,
Зів"яне, як лист восени...
Так важко мені... І не гріє
Проміння цієї весни...
Цей смуток- він в серці моєму.
Тепер мені жити із ним...
Що ж легко ми так віддаємо
Вітчизни намИстину- Крим?
За дурість минулої влади
Платить непомірну ціну...
У смутку не буде розради.
Ніколи вже не поверну
Довіри до тих, що довірив
Їм владу у спадок віддать.
За підлого зрадництва міру
Ще матимуть відповідать
Пихаті державні нездари,
Що швидко змінили окрас.
Минулої влади примари...
Народ ще судитиме вас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492135
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Сокольник