Так холодно, тремтить навіть весна,
Вітри шугають попри мою хату,
А я стою ,тулюся до вікна,
Дивлюсь ,літає пташечка крилата.
Вона також засмучена й не зна ,
Де б краще те гіздечко зараз вити,
А вітер аж свистить ,так нагина
Безлисте гіллячко. То ж як спинити?
І сум такий розлився навкруги,
Так хочеться весну нову відчути.
Стукоче серце! Змерзлі береги,
В тюрмі тримають почуття закуті!
О весно, веснонько, подай тепла!
Все зло розтане ,попливе з водою.
А завтрішня Святковая верба,
Внесе у хату радість зі собою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492067
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: горлиця