Отак повільно, крок за кроком.
Пробач, що я не Ловелас
Не вмію швидкісним галопом
Причарувати тебе враз.
І слів чаруючих не знаю.
Романсів зроду не писав.
Лише єством всім і душею
Тебе незграбно покохав.
Орфея арфа грає в серці
І кличе, вабить і манить.
Важкими були кроки перші
Тепер же їх не зупинить.
Життя висока естакада.
Любов витає понад ним
Або штовхне й без неї впаду,
Або ж ще вище ми злетим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491914
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Ігор Кулай