Я ніяк не годжуся в барони,
бо я вільний, я вільний козак,
моя удать – то синії гори,
а брати – кригоруб і рюкзак.
Я підкорюю горді вершини,
небеса мені в жарт досягти!
Так навіщо дурної причини,
щоб мене манівцями вести?
Не годжусь я для барських покоїв
й до балачок світських не привик,
сам собі я давно вже присвоїв
титул красний: гірський мандрівник.
І до скону я буду шукати
на Землі щонайвищих вершин,
і гуляти, я буду гуляти
там, де вітер гуляє один!
Створено 5 - 7. 08. 1998 року, м. Львів - с. Бабинці (Тернопільщина)
Опубліковано: "Уколі друзів". Львів: "Плай", 2007. - 72 с.
С. 11
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491902
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Т. Василько