Зірвався птах із гілки під вікном,
Ударив в шибу з повного розмаху.
Життя лягло, як мученик на плаху,
На цвинтарі, тут зразу,за селом.
Як кулі свист, як спалах в небі зірки,
Життя - це мить, було і враз нема,
Стуляє очі каторжна пітьма,
Вже смерть стоїть обпершись об одвірки.
Та почекай, ще рано, не лети,
Не бий в вікно грудьми, скажена птахо,
Смертельну дань збираєш,мов невдаха,
Життя ж прожить- не поле перейти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491792
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Віктор Гала