На білому коні цвіту
вирушив я в дорогу
за тридев’ять світів
шукати Тебе
І коли вже майже втратив надію –
почув Твій голос із вух коня
і побачив Твої очі повсюду
відчувши як Твоє серце
хвилююче б’ється в моїх грудях
тоді як моє – грається
на Твоїх десятиструнних долонях
…
Що далі?
Не знаю
Білі казки не закінчуються
ніколи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491117
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Олександр Букатюк