Мурахи з цукром пилом в очі
Чорні не наче чай без ложки
Під зморшки душ несуть своїх цукрованих дітей
Й вологи крові стане їм аби зрости
Та ніг не чуючи чи бути тілу ще живим ?
Захмарна мрія цукрової тростини
Мурах веде із півночі та на південний захід
А очі зрячі отруті всупереч мовчать
Бо серце вижеве хай навіть навіть , як не стане тіла
І цукровані мурахи та й зпід землі потомлені прийдуть
Бо ж плоті для життя не стало
Тростини прерій не знайшли
А світла повне серце все не помирало
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490418
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: Андре Ільєн*