Ніколи й не знала, що якийсь поет може надихнути мене. Андрію Любці це вдалося)
Коли поглянула на Нього,
Відчула гордість у собі.
За те, що України рідна мова
Звучить! Живе! Не зникне у пітьмі!
Допоки є такі як ЛЮБКА,
Допоки серце б'ється в Них,
Ти будеш жити, моя Україно!
Ти не загинеш...
Ми ж іще живі!
Ми пишемо солодкими рядками...
Твоєю мовою..
Поглянь!
Як діти люблять свою Маму!
Не плач, ми не покинемо...
Дякую Тобі за те, що ти вносиш в серця і свідомість нашої молоді)
Дуже тішуся, що особисто мала можливість пізнати тебе)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490104
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2014
автор: Юлія Бачок