[img]http://cs418429.vk.me/v418429559/8f48/D5js1fKxhtY.jpg[/img]
«Скажи, матусю, як зробити,
Щоб Ти не в’яла, серце ожило…
Чому рум’янець зник? Ланіти*,
неначе снігом білим замело?»
«Ти знаєш, доню, є на світі
хвороби, ліків від яких нема…
І треба так життя прожити,
щоб не лякала подихом зима.
Повір - залишуся у серці,
і буду жити пташкою в тобі.
Які б не стріла круговерті
Життя прекрасне. Ти його люби…
Поглянь, пливуть по небу гуси,
підстав долоні, пір’ячко лови.
То, доню, Янгол Світла трусить –
запалює нектаром яблуні».
*Ланіти - щоки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489646
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Luchina