Угасла молодість моя,
Краса з лиця зів’яла,
Відваги давньої нема,
І сил – як не бувало.
Бувало, я п’ятьох збивав,
Тримаючи дубину,
Тепер старий і кволий став
І плачу в злу годину.
Бувало, я пісні співав
Від ранку аж до ночі,
Тепер печаль мене гризе
І смуток серце точить.
Колись-то я відвагу мав,
Чинив розбій, грабунок,
Тепер старий і кволий став,
З минулим звів рахунок.
Сергей Есенин
Песня старика разбойника
Угасла молодость моя,
Краса в лице завяла,
И удали уж прежней нет,
И силы — не бывало.
Бывало, пятерых сшибал
Я с ног своей дубиной,
Теперь же хил и стар я стал
И плачуся судьбиной.
Бывало, песни распевал
С утра до темной ночи,
Теперь тоска меня сосет
И грусть мне сердце точит.
Когда-то я ведь был удал,
Разбойничал и грабил,
Теперь же хил и стар я стал,
Все прежнее оставил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489042
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 29.03.2014
автор: Валерій Яковчук