– Здрастуй, матінко мила! Тобі пише син.
В дитбудинку надії плекаю.
Написав так багато для тебе листів,
Та не знаю в якому ти краї.
В мене добре усе. Тільки кожного дня
У вікно крадькома поглядаю.
Зараз з'явишся ти, мрію подумки я.
А тебе все немає й немає.
І якби хоч на мить сизим соколом став,
То полинувши в зоряне небо,
З міріад срібносяйних зіркових заграв
Кращу зірку дістав би для тебе.
Зустрічаюсь з тобою лише уві сні.
Постаєш в золотистих розмаях.
Та від того ще більше сумую вночі
Й вірю в те, що мене пам'ятаєш.
Що побачу тебе в певний час наяву,
Бо так мрію про це щохвилини.
Мабуть так на життєвому склалось шляху
І немає твоєї провини.
Лиш поглянь, як хизується цвітом весна,
Потопаючи в травах по вінця.
А мені так самотньо побіля вікна
Між грайливих промінчиків сонця.
Так торкнутися хочу твоєї руки
І відчути краплиночку ласки.
Бо миттєво спливають дитинства роки
І омріяна губиться казка.
Ось і все, що сказати хотів у листі.
Ніжно в думах тебе обіймаю.
Дуже хочу цей лист надіслати тобі,
Та не знаю в якому ти краї.
26. 03. 2014 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Фото з інтернету (реальне, з дитбудинку)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2014
автор: laura1