Білий сніг, що стуляв наші долоні,
Ставав потихеньку калюжами.
Не курю ні в кімнаті, ні балконі.
Хоча тобі давно вже байдуже.
Січень, що притуляв тіло до тіла
Пішов у відпустку на цілий рік.
Я під губами твоїми тремтіла.
Не розтуляючи сво́їх повік.
А лютий, що щіпав нам наші носи
Захворів моїм березнем клятим.
Ти пішов і ічого не пояснив.
Я стояла німа і заклякла.
Березень втирав мені мої очі,
І на ніч цілував у волосся.
І дарував сни нестерпно-пророчі.
Кохала .Чи то тільки здалося?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488100
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2014
автор: Олька Оленька