Серце світу сього

           «Всесвіт  –  одна  велика  жива  істота,  
               її  душа  –  Бог,  а  її  серце  –  Сонце.»
                                                                                                   (Клеанф)

Сонце  зазирає  цієї  весни
В  кожну  зворохоблену  душу.
Люди  гарячого  полум’я
Відчувають,
Що  ритм  їхніх  сердець
Звучить  барабаном,
Як  ритм  серця  нашого  Всесвіту.
У  кожного  сонцепоклонника
Серце  –  шматочок  Сонця.
Складаємо  світилу  офіру
Медом  –  жовтим  як  Сур’я  –  
Золотим  дарунком  
Сонячних  літунів,
Що  співають  своїм  гудінням
Вічну  славу  вогняному  серцю,
Першопочатку  нашому  життєдайному.
Здіймаємо  руки  до  Неба,
До  цієї  колиски  синьої,
До  цього  колеса  вічності,
Шатра  буття  всеосяжного:
Кличемо  тебе,  Сонце!
Серце  нашого  світу!
Зійди  над  світом  темряви,
Спали  чорну  неправду,
Висуши  твань  облуд,
Прожени  країну  мороку
З  нашого  світу  джерел!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487941
Рубрика: Верлібр
дата надходження 24.03.2014
автор: Шон Маклех