Співали птахи…
Пробивались до мене у вікна…
І кава без цукру –
Усе ще на моїм столі…
Всесильна Весна…
Відбираючи промінь у Світла…
Колеса Життя
Повертала на круги свої…
Колеса Життя…
Неймовірно прекрасної сили…
Мене відірвуть
Від землі… І тим більше… від шпальт…
Невичерпно вперто…
Сміливо… І просто красиво…
Найтонші Квітки
Пробивали найгрубший Асфальт…
Я в цьому Потоці
Життя неймовірно мізерна…
І кава без цукру –
Усе ще на моїм столі…
Весни чарівної
Несказанно сонячні Зерна…
Дають зрозуміти…
Що час прокидатись мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487801
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2014
автор: гостя