Плечі мої підпирає рюкзак,
знову стою на межі –
вкотре запитую: Так чи не так? –
–…Ми – вже чужі".
Буки обвішали роси рясні,
слово твоє, мов жало, –
все, що намріялось нам навесні,
в Лету спливло.
В небі рожевому віяла хмар,
в серці безрадісний щем,
отже, любов твоя, наче загар,
змитий дощем.
Два горизонти… Ступити слід крок. –
Нас проводжають стрижі.
Втискую ледве в рюкзак піврядок:
“Ми вже чужі!”
Створено (19.12. 2004) 23. 08. 2005 року, м. Львів
Опубліковано: "Уколі друзів". Львів: "Плай", 2007. - 72 с.
С. 49
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2014
автор: Т. Василько