про своє

я  -  твій  бунт  особистий  
проти  системи;
твоя  вічна  дилема;
я  -  знак  питання  
і  знаки  оклику.
я  оживаю
від  твого  дотику.
я  помираю  
від  твого  покрику.
добре,  що  я  не  погода  -
тоді  б  синоптикам
довелося  втрачати  хліб.
добре,  що  я  не  комета  -
тоді  б  мій  слід
не  вловили.
добре,  що  неможливо,
добре,  що  не  важливо,
врешті,  все  це.
добре,  що  кожне  слово,  
кожне  моє  слівце
має  якусь  вагу,
інколи  є  взірцем,
а  іноді  застрягає
в  серці  важким  свинцем;
і  кожного  разу  тане
крижинкою  навесні.
добре,  що  все  минає,
але  ніколи  не  ми.

Марина  Смагіна

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487730
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2014
автор: Марина Смагіна