"Мама не плаче. Не плаче, маля.
Мамі у очі попала пилюка..."
Крихітка бачить проблеми здаля,
Її обдурити - не лЕгка наука...
"Мама не плаче... не віриш мені?"
Оченята у душу саму зазирають.
Щирість, невинність у їхньому дні...
Рученята маленькі сльозу витирають.
" Мамо..." шепоче зозулька моя.
Пальчиком сварить: не можна ось так...
Голосочок у неї, мов спів солов'я.
Хочу плакати далі... однак...
Однак сили наповнюють душу,
Однак сонечко дивиться ніжно...
Буду сильною. Буду, бо мушу...
Пригортаю дитину беріжно.
Оченята її - то безцінні топази.
В них тепло всього сонця вмістилось.
Це добра, і любові, і щастя оази...
Янголятко до мене із хмарок спустилось...
Янголятко цілує у щоки солоні,
Це не сльози, не сльози...вода.
Обернули у воду їх твої долоні.
Будь здорова, маленька, решта все - не біда.
22.03.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487386
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2014
автор: Богданочка