УКРАЇНЦІ, СХАМЕНІТЬСЯ!

           Звичайно,  нашому  уряду  зараз  дуже  важко:  безлад,  казна  пуста,  в  силових    органах  засіли  шпіони,  зрадники  і  невігласи.  А  на  кордонах  –  200  тис.  чужинського  війська,  озброєного  до  зубів  і  навченого  воювати  на  полях  Чечні,  Грузії  та  на  своїх  «радикалах»…  
           Але  й  уряд  в  цих  важких  і  відповідальних  умовах  повинен  бути  згуртованим,  кваліфікованим  і  самовіддано  працювати,  не  шкодуючи  своїх  сил,  здоров»  я  і  життя.  Він  повинен  бути  відкритим  і  своїм  прикладом  вести  нас  за  собою  на  барикади.
           Чому  не  задіяні  специ  –  Гриценко,  Кузьмук,  Луценко  і  багато  інших  чесних,  порядних  українців,  які  раніше  обіймали  важливі  посади  і  доказали  свою  вірність  народу  України?  Чому  до  цих  пір  сіє  розбрат  російське  телебачення?  Чому  слабо    діє  СБУ?  Чому  не  покарані  винні  в  тому,  що  своєчасно  не  вивели  наш  флот  із    западні?  Чому  не  прийняті  жорсткі  закони  про  сепаратизм,  та  навіть  старі  не  виконуються?  ЧОМУ  МИ,  УКРАЇНЦІ,  НАВІТЬ  ПЕРЕД  ЛИЦЕМ  ЖОРСТОКОЇ,  КРИВАВОЇ,ДИКОЇ,  ЯК  РАНІШЕ  ОРДА,  НАВАЛИ,  НЕ  ХОЧЕМО  ОБ»ЄДНАТИСЯ,  А  В  СВОЇХ  ЛИСТАХ,  НЕОБДУМАНИХ,  ЗРАДНИЦЬКИХ,  ПРОСИМО  ДОПОМОГИ  У  СВОГО  ВОРОГА?  «ПУТІН,  ДОПОМОЖИ!»  В  чому?  Хто  їх  гвалтує?  Скільки  коштує  такий  підпис?  Чи  не  думали  вони,  що  ці  листи  будуть  нам  коштувати  великої  крові?
               Українці,  схаменіться!  Україна  гине  не  від  навали,  а  від  розбрату.  Згадайте  про  татаро-монгольське  рабство,  яке  тривало  300  років,  і  нашу  стару  народну  українську  казку  про  віник  і  один-однісінький  прутик…
СЛАВА  УКРАЇНІ!  ГАНЬБА  ЗРАДНИКАМ!

Армія  розсипалась,
Як  хатка  з    доміно.
Побігали,  порипались,
Розбіглись,  як  в  кіно.

Кораблики  загарбнику
Продав  наш  адмірал.
А  сам  пішов  до  карлика
Закінчувати  бал.

Підводний  човен  проситься:
-  Візьміть,  хоч  на  Дніпро,
Бо  в  Україну  хочеться,
Загарбникам  на  зло!

На  суші  до  них  моляться  
Броня  і  сто  ракет:
-  На  край  ваш  зло  накотиться,
Служить  йому  не  мед!

Але  мовчать  правителі,
Чи,  може,  хліб  жують?
А  там  вже  «побідителі»
За  сльози  наші  п’ють…

Схиливсь  до  них  від  сорому
Наш  православний  Хрест:
-  Та  не  віддав  же  ворогу
Солдат  без  бою    БРЕСТ!

Проляпали  промовами
Ви  славу  козаків.
Нехай  на  ваші  голови
Впаде  народний  гнів!

А  ми,  народ,  повсюди
Давайте  в  мирі  жити!
В  гурті.  як  кажуть  люди,
Легко  і  батька  бити!
21.03.14р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487304
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Дмитро Юнак