Дякую за опік

Тепер  не  боляче,  лише  бентежно.
Безглуздий  вчинок  та  потоки  фраз.
Тобі  я  вірила  безмежно.
Зненацька  все  змінилось  враз.
Неначе  струмом  електричним,
Що  220  вольт  заряд,
Буденним  рухом  звичним
Удари  в  серце:три  підряд.
Напруга  ранила  фізично,
Жахливий  опік,  хвороблива  дрож.
Усе  природньо  та  логічно.
Нехай,  тепер  вже  що  ж?
Забракло  диханню  повітря,
А  ноги  ватні,  ніби  не  мої.
Кружляє  в  голові  подія  ця  новітня.
Клубок  у  горлі  та  в  очах  руч'ї.
Немов  водою  крижаною,
Тендітне  серце  облило.
А  поруч  я  з  тобою...
Раніш  принаймні  так  було.
Я  сильна,витримати  мушу!
Летять  слова  крізь  сліз  туман,
Лиш  спогади  шматують  душу.
Не  вірю  я  в  правдивий  твій  обман!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487269
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Щаслива нещасна