Знову місяць у повні́
Світить в небі аж до рання,
Знову він зове бажання
До кохання й до крові́
В ніч, яка комусь остання.
Хай кохання дасть життя -
Чисте, радісне, щасливе,
Але ж богобоязливе.
Кров не ллється просто так -
Кличе нащось знову й знову...
Місяць впившись досхочу
Стане поволі́ спадати,
Стомлений піде він спати
Я йому те все прощу,
Що ж із місяця узяти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487181
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Samkovitch