Я б хотіла поселитись назавжди в твоїх очах,
Не шукати віри-правди, в одиноких цих ночах.
Я би склала білий прапор свого страху і невіри
І покинула б назавжди всі самотності турніри.
Я б хотіла, щоб назавжди ти забрав мої думки,
Хоч від них і залишились тільки дикі відламки.
Я б покидала в безодню всі колишні почуття,
А з тобою утекла в нові сильні відчуття.
Я б хотіла на краях твоїх губ життя прожити,
Все, що знітилось в мені, в новій силі відродити.
Я взяла б тебе за руку і пішла вперед по лезу,
Щоб провів мене до світла і зробив душу тверезу.
Я б забутися хотіла у твоїх терпких обіймах,
Не шукати порятунку у душевних перемир’ях.
Я б спокутала провини свого грішного життя
І ніколи не вернулась знов у темне укриття.
Я б хотіла відчувати запах лише твій єдиний,
Без вагання розуміти, що душа до тебе лине.
Я хотіла би пізнати, що таке на двох свобода,
І відверто посміхатись, бо удвох – це насолода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487175
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Привітна