Коли ти спать лягаєш уночі,
Коли не знаєш,
Чи прокинешся уранці,
Чи помреш ти у вісні сумнім.
А ти лягяєш,
Бо надія є!
Оце брат-віра.
Коли дитину малу,
Батько підкидає,
Воно, малесеньке летить,
Але радіє, сміється, тішиться,
Бо віре, що Батько зловить,
Теплими руками,
Це брат-довіра.
Коли тобі хто довіряю,
Думки сумні від тебе відгоняє,
Ти не жени його із хати,
Розумні всі,
Всім краще знати.
Як був дурним,
З тим і помру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487162
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Т.Щирий