У осіннім спокої, в мареві осіннім,
Закохатись в дівчину, стати неспокійним.
У думках цілуючи, дивлячись на ніжки,
Не стояти осторонь, доторкнутись трішки.
Дарувати пристрасті і себе натомість.
Цілувати з солодом, втративши свідомість.
Обійняти лагідно, дивлячись на ніжки,
Завертітись фуркалом, полонити ліжко...
І під ранок стишившись, заварити трави,
Від кохання зрошеним, ні не від забави!
Без ознак облудності, від душі, охоче,
Говорити лагідно, дивлячись у очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486854
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: Віктор Нагорний