Краплин холодних розмаїте зло
Осколками осипалось додолу,
Напружило до болю землю голу,
І з хрустом верховіття повело.
Під терпкий свист розбурханих вітрів
Весняний холод врізався у шибку,
Іще раз засвистів з шаленим шиком
І десь у поле далі полетів.
Десь грім гримів і блискало, й лило
Як літом, а не із весни початком.
Уже зими неначе й не було.
І ось на це хтось ставив знов печатку.
І раз-проз-раз. За маревом дощу
Злітало світло дивне і тривожне.
Те, що робив – сьогодні вже не можна.
Те, що тримав – сьогодні відпущу.
Прийшла весна до нас холодним сном.
Терпи цей час, бо маєш що робити?
Іще не раз ти будеш снігом битий,
Але тримайся, буде і тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486566
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.03.2014
автор: Мірошник Володимир