Попідтинню бузковим маренням,
Понад горами і проваллями
Тихо ходить душа моя, старано
Розмиваючи світ міркуваннями.
Понадвечір вовняним сутінком,
Чебрецем і гірким полином
Я відмию свій світ від мелодики
І чужий в нього смуток поглину.
Із терпким почуттям невимовності,
Світанково-небесною радістю
Подивлюся у вічі самотності -
Посміхнуся самодостатністю.
Лісовою дрібною малиною
І пахучою ніжною м’ятою
Заварю я у чашку глиняну
Всі моменти, які вже не згадую,
І піду танцювати з ведмедями,
Гомоніть зі старими деревами,
Упиваючись тихо сновиддями,
Зачарована лісу мотивами.
Це у світі моєму вміщається,
Тільки ти не журися, серденько,
Бо уже за вікном гойдається
Мрія, час і життя на серпику.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486527
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2014
автор: Aisling