Зупиніться, що ви робите, браття?
Хоча, ви давно нам зовсім не брати,
Кидаєте чужі життя в війни багаття,
Чуєте? Це плачуть сестри і батьки?
Навіщо забираєте повітря з грудей,
Навіщо топчете і нищите усе?
Навіщо вами земля моя, і люди?
Скажіть, спокійно ніччю ви спите?
Живіть собі в степах свого Сибіру,
І не чіпайте української землі,
Не по зубам вам верби і калини,
І не для вас волошки розцвіли.
Без вас ми проживемо дуже довго,
І не потрібно нам «поддержки и властей»,
Щоб вам розперло від надміру морду!
І щоб коробило від думки про UA.
18.03.2014 р.
Не судити строго.... Його тре коригувати....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486507
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2014
автор: ulin44