Моє існування стало блакитним,
вкрилося шармом, красивим та дивним,
без відтінку того, як жив я колись?
всі мої думки у єдину злились.
Для мене ти сяйво, ти світло, ти світ,
краса неба нічного, малиновий цвіт,
а очі твої - призма мого життя
крізь неї я бачу своє каяття.
Та я твої бажаю знати почуття,
в якій призмі твоє відбивається життя?
Якби я взнав, я став щасливим чи ні?
та це немає значення, просто скажи мені!
То мого серця усмішкою торкаєшся,
то при зустрічі просто обертаєшся,
то через погляд твій серце б'ється шалено,
то очі твої й не дивляться на мене.
Скажи все відверто і щиро мені,
Бо з догадок люди правду іншу складають собі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2014
автор: kinash