ПЕЧАЛИТЬСЯ ДУША, СУМУЄ…

Печалиться  душа,  сумує,
І  навіть  вітер  вже  не  чує
Молінь  за  рідну  Україну,
Новонароджену  дитину,

Яка  на  ноги  не  сп’ялася,  
Сусідська  банда  враз  взялася  
Топтати  чоботом,  негожа,  
На  виродків  нелюдських  схожа.

Та  не  зломити  дух  країни,
Вона  воскресне  із  руїни,
Бо  сильна  віра  у  народу,
Козацький  рід  —  без  переводу!

Не  зломиться  і  не  здається,
Нелегко  доля  нам  дається...
Та  згинуть  наші  вороженьки
На  славу  Батьківщини-неньки!        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485067
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: Lana P.