Коли час слави вже мине,
Коли зігнусь я під дугою років –
Не залишай мене.
Не залишай мене.
Пройдем разом ще пару кроків.
Коли, мов вітром, друзів всіх зжене,
Коли залишусь сам на сам з собою –
Не залишай мене.
Не залишай мене.
Подай останню склянку із водою.
Якщо ж мене хвороба прокляне
Й не бачить мені більше днину –
Не залишай мене.
Не залишай мене.
Ти залишись, до поки в небо я полину.
Коли до себе Бог мене візьме,
А тіло кане до землі святої –
Не забувай мене.
Не забувай мене.
До неба підійми оченята свої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484777
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2014
автор: Сашко Ткаченко