[b]Цей сум в очах...[/b]
І погляд - прозорливий
з докором, наче, чом живемо так?!
Що світ прочах...
І стогне люд вразливо!
Не сором!? Наче попріка мастак.
Як далі буть!?
Хто краще нам порадить?
Допоки все терпіти будем ми?
Якби був тут,
та й обраний до Ради,
Щасливими ми стали би людьми!
Де ж наш Тарас,
звідки чекать Месію?
Аби скоріше вивів із пустелі;
Й вогонь щоб згас,
що вабить так Росію!
І мир прийшов до кожної оселі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484586
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.03.2014
автор: tatapoli