Шлях безсмертя

(до  200-річчя  Шевченка)

Цей  шлях  у  двісті  років,  як  похід
На  боротьбу  за  щастя  і  свободу.
Для  витязя  слова  –  це  меч  і  щит,
Для  рідної  Вкраїни  славна  ода.

Ця  доля  Кобзаря  –  величний  хрест,
Що  він  прийняв  заради  Батьківщини.
Волання  правди  і  палкий  протест
Вирує  у  душі  героя-сина.

Як  вічності  рядок,  його  життя.
У  ньому  все  –  і  мука,  і  звитяга,
Блакить  висот  і  золоті  жита,
І  грізної  війни  священні  стяги.

Цей  шлях  безсмертя  –  подвиг  і  вінець,
Де  з  лаврами  сплелись  колючі  терни.
Политі  кров’ю  зболених  сердець.
Крізь  відчай  проросли  свободи  зерна!

Життя  Тараса  –  спалах  у  пітьмі,
Застигло  в  небі  праведним  свічадом.
І  будить  душі  голосом  громів  –
Вставай,  борись,  нескорена  громадо!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484542
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2014
автор: Лілія Ніколаєнко