Світ споживачів. Матеріальних благ. Обжорства та розпусти. Світ, в якому тваринні інстинкти керують..."людьми". Де сон та лінь перемагають будь-які прагнення...Душі. Це наш світ.
21 століття - епоха прогресу. Доступу до будь-якої інформації. Епоха нових відкриттів та імен. Фабричних стандартів. Це наша епоха існування...
Шкода, що в бурхливому розвитку цивілізації, так мало місця для справжнього життя.
Вулиці наповнюють, здавалось, бездумні люди... Що підпорядковуються Системі. Весь час кудись поспішають... На їх обличчях проступають тільки емоції заклопотаності та незадоволеності... А ще страху та самодурства.
Як заробити грошей?.. Куди б то поїхати відпочивати, щоб інші позаздрили?.. Де дістати фірмове дороге лахміття?.. Як би подорожче себе продати?.. Як отримати вигоду? Показати себе так, щоб всі повірили в твою маску.....
А під маскою що? Що в душі? Поховані мрії дитинства?.. Спрага й голод духовного? Багато питань, на які ніхто не дає відповіді? Чи дійсно порожнеча? - Ніхто не знає...й не бажає знати... Все приспане й закрите чохлом матерії.
В сучасному світі немає часу на такі дурниці як духовний розвиток.
Шкода...
Не хочу жити в світі споживачів. В світі людей-батарейок, напівфабрикатів.
Хочу в ті часи, коли творилися легенди, коли в руках все оживало, коли діти Природи не були ворогом для своєї Матері, коли люди ще були Людьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483946
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2014
автор: Олеся Глібка