Кримчанине, прóшу, подай мені руку,
Ми застрягли з тобою у тенетах брехні.
Я благаю, вгамуй мого серденька муку –
Не дай розпочатись братовбивчій війні.
Нас з тобою єднають Чорне море й Карпати,
Запорізькі степи та Дніпровська вода.
Не дозвольмо ж нікому поміж нами постати,
Щоб не сталась в країні невипрáвна біда...
В нас одні матері, від Донбасу до Львова,
Дуже щира, співоча українська душа…
Я молюсь, щоб дослухався ти мого слова,
Хай впаде ненавѝсна українцям межа.
Мій земляче, озвися, тільки в єдності сила.
Нам нема що ділити, ми – єдина сім’я.
Поки нечисть ворожа нас усіх не скосила,
Не втопи у крові́ України ім'я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483735
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.03.2014
автор: Вогнеслава (VOGNESLAVA)