Моє серце скам’яніло,і висохли сльози .
Скільки будуть Україну терзати ці « боси»
Майдан звіра із барлоги розбудив дочасно,
І тепер він свої кігті розпустив злощасно.
Не у війську твоїм сила,танки не злякають.
Ти не знаєш сірий кате на, що посягаєш.
Ти думаєш нашу волю в асфальт закопаєш?
Ні! Над нами Божа Мати покров відкриває,
І небесна сотня нині Богу ся молила,
Недарма ця юна кровця нашу землю вкрила!
Настають дні покаянні,покайся ти враже
Ти ж у Храмах православних молився небоже?
Ти молився не до Бога,а до «божка» свого.
Себе в троні уявляєш,та не буде того.
Хочеш крові?Йди напийся в сибірських ведмедів,
Щоби тебе всі забули на нашій планеті.
Може ти купив на Марсі «дачку» не велику,
Бери з собою братка свого та й лети на віки.
Залиш людей жити в мирі,спокої і згоді,
Щоб не знали більше горя наші два народи.
02.03.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483494
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 04.03.2014
автор: леся квіт