Знову дзвони тривожно б’ють,
Це від ран помирають Герої .
А брати ворогами стають,
Набиваючи свої набої.
Ще не висохли сльози з лиця
І розірване серце мами
Ще кричить і буде кричать:
- Ми не хочем війни з братами!
Найганебніша справа в світі,
Лють розпалювати між братами,
І людей брехнею травити,
І робити їх рабами .
Схаменися слов’янський роде!
І згадай,як ділились хлібом
В Ленінградські морозні ночі
Наші прадіди,як же без сліду
Стерлась в пам’яті та історія…
А тепер, коли стали вільними
Психопати прийшли до влади,
Та вони,як соратники Гітлера,
Бо живуть за його сценарієм.
Росіяни ,за кого будуть
Ваші діти кров проливати?
Чи за того,що біс попутав,
Чи того,що гріх хоче сховати?
Досить кров’ю кропити землі,
Хай заплачуть кати в покаянні
І розкажуть народам величним,
Як складали брехню по п’яні.
Закликаю Тебе мій брате
Не служити тирану більше
Скільки ноги в нас будуть втирати
Ці служителі сатанізму.
Вірю, що у Вас сила знайдеться
Правду в вічі безумцю сказати ,
І тоді наші мужні народи
З щирим серцем будуть вітатись.
Тільки вільні люди щасливі,
Ради цього нам треба боротись,
Ради цього нам треба жити,
Бо без волі до віку гнобитись!
2.03.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483492
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2014
автор: леся квіт