Повік в серцях, Кобзаре України !

Шевченку  !  Кобзаре  великий  !
Твоя  слава  вже  двісті  літ  досяга.
На  цій  замлі,  що  посіяв  Ти  квіти,
а  квіти  Твої,-  то  прекрасні  слова.

Тарасе,-  ми  всі  Твої  діти  
і  славу  несемо  повік  у  серцях,
прошу  незабуть  і  за  нас  порадіти,
пишатися  нами,  хоча  й  в  небесах.

Ти  знай,  що  цю  славу  ми  всі  збережемо
в  єдину  і  рідну  державу.
Твій  дар,  крізь  віки  поколінь  пронесемо
і  думу  таку  величаву.

Кобзаре,ми  знаєм,  Ти  був  патріотом
і  за́вжди  боровсь  за  країну,
Ти  волю  здобув  нам  і  кров"ю  і  потом
Ти  серцем  болів  за  вкраїну.

Хоч  була  у  Тебе  не  ле́гкая  доля
й  життя  не  складалося  гладко,
спіткала  невинно  й  кріпацька  неволя,
та  вже  ж  Ти  гарантом  є  для  нащадка.

Колись,  Ти  так  мужньо  стояв  за  майбутнє,
щоб  жила  вкраїнська  родина,
а  зараз  на  наше  добро  зазіхнула
сусідня  держава,  російська  країна.

Гаранте  дивись,що  зробили  з  країни
дивися  ,  як  плачуть  батьки
по  всій  Україні  лежать  в  домовинах.
ті  славні  герої,  ті  мужні  сини.

Багато  Шевченку,  ще  можна  писати,
про  славу  всесвітню  й  предвічну,
ми  будем  про  тебе  завжди́  пам"ятати
назавжди  у  серці,  у  пам"яті  вічно.


©Your  IriLis

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483275
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2014
автор: IriLis