Наші спільні вчинки та щирі почуття.
І знову я боюсь тебе кохати,
Чомусь не сплю до самого рання,
Не знаю як тебе вже не бажати.
Ти вже не мій. І ти моїм не станеш,
Я не відчую смак твоїх обійм,
Ти мені в очі солодко не глянеш,
Я не побачу більше тих шалених мрій.
Я в твою душу ще раз не загляну,
Так само ти не обіймеш мою.
Мені без тебе зараз так погано,
Проте я все ще впевнено стою.
Чомусь я досі вірю в щастя,
В якому ми з тобою вдвох на цілім світі,
В якому нам лиш вдвох усе піддасться.
Але це все лиш мрії, ще й на жаль убиті.
Я не побачу більш твоїх очей навпроти мене,
Я не відчую більше пристрасть нашу,
І моє серце не заб'ється мов скажене.
Але це зараз, а пізніше все піде на краще.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483025
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2014
автор: Рижа*