Прийшла весна, а ти її не бачиш:
повсюди тільки море сліз та крові,
а на підвіконні свічечка горить
й у молитві стиснуті долоні.
А всі кричать, що ваша смерть немарна,
хоча й не зрозуміли всі ще втрати.
А інші запевняють, що чесні їх думки,
та насправді всі ці "бідняки" - багаті.
Та знаєте, ви завжди будете живі
у хмарах, у тополях і світанку,
і ваші душі тихо будуть тут
заколисувати нас мріями до ранку.
I ваші щирі, чисті очі
дивитись будуть із любов'ю зі світлини,
а наше серце буде так пишатися довік,
за те, що ви є справжні діти України!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482724
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: :)ksana