Вона лежить самотньо у кутку -
Ота, що вчора ще була царівна;
У спогадів сумному сповитку ...
І біль німий - тепер ïï катівня ...
Немає сліз ...Чи плачуть іграшки?
Чи просто так, у забутті вмирають?
Чи заповітні є у них стежки
По той бік Сонця, десь, за небокраєм? ..
Нема зітхань ...Та й хто почує ïх -
У кожного своï, дорослі, ігри ...
І падає в куток холодний сніг -
Дитинства півзабутого верлібри ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482498
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2014
автор: Любов Ігнатова