Ох і лютий, ох дивак,
Певно тут щось не так,
Який сніг забув на смак.
Заховався у кущах,
Та жахається у снах,
Весна геть не по зубах.
А та владу взяла в руки,
А він терпить важкі муки,
Буде все тут для науки.
Не втримав завчасно вішки,
Тепер ходить-бродить пішки,
Втомить свої кволі ніжки.
А весна, як справжня пані,
Є для того усі дані,
Ходить в новому жупані.
Сміється сонце їй згори,
Радість веселій дітворі,
Хоч нема їй ще пори.
Пташечки щебечуть радо,
Назбиралось їх багато,
Їм тепло це справжнє свято.
А для грудня це поразка,
Мовби страшна дуже казка,
У кінці буде розв’язка.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/588-lyutij-divak.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482387
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: Антоніна Грицаюк