І манила просторами темна вода
Архетипу краси білосніжних харизм.
Вип'є всю пустоту через тисячі призм
Протилежних самотностей сонна хода.
Закодований скарб боронить від спіткань
Ординарний ще розум. А тіло його
З пазурів пташки смерті народу мого
Так раптово рятує птах мирних зібрань.
От якби тую воду тканиною вкрить,
То дитятко дізналось би правду світів.
Та уже воно скурвилось в передчутті,
Що холодний бог сам під водою сидить.
27.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482379
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: Lilit / Ольга Проскура