Замріяним поглядом в небо злетіла весна,
Солодким пахучим дощем пройшлася по полю,
На гору всі радості й болі свої занесла,
І квіти весняні з під снігу пустила на волю.
Цвітуть кольорово всі мрії й не тануть під сонцем,
Прокинулась птаха життя і полинула в світ.
До болю знайомий мотив задзвенів під віконцем.
То ніжно знялася любов у довічний політ.
Бренять струни серця і кличуть до страсного бою,
Думки немов вітер - нестримні і вічно в бігах.
Нема у нас часу залишитись на одинці з собою.
Є час бути з світом, забути про болі і страх.
Весна у нас в душах, в думках і у слові,
Весна там, де стимул, і там, де мета.
Коли ти послухаєш серце і підеш за дзвоном любові,
Під сонцем розтане уся світова гіркота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482258
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: О.Мела