Дідові…

Близьких  гублять  на  землі
Ця  проблема  відома  нам  за  усі  часи.
І  так  життя  проходить
І  сум  і  радість  нам  приносить.

Хтось  втрачає  маму,брата,чи  сестру
Нікому  не  побажаю  таку  долю  гірку.
Я  втратила  людину  любиму  
І  для  мене  єдину.

Він  був  для  мене  еталоном  мудрості,
Честі,слави,могутності.
Він  дув  для  мене  усім,
Подарунком  на  світі  цім.

З  ним  я  прожила  недовго
Декілька  років  життя  свого.
З  ним  я  прожила  недовго,
Але  всерівно  дякую  за  нього.

Багато  разів  він  спасав  мені  життя,
Дарував  мені  ласку,любов,щасливе  майбуття,
Дарував  мені  вірність,терпіння
І  все  таки  знаючи,що  не  його  я.

Знаючи,що  по  крові  різні  ми
Він  продовжував  мене  за  собою  вести,
Він  продовжував  мене  любити
І  коханою  внучкою  називати.

Все  продовжувалось  б  так  само
Він  любив  би  мене,а  я  його.
Поки  смерть  не  забрала  в  мене  діда,
Тобто  в  нього  життя  його.

Багато  років  пройшло,
Але  пам`ять  в  серці  залишилась.
Кожний  день  я  згадую  теплі  слова
І  ця  пам`ять  буде  в  серці  вічно  жива!

Та  поки  на  небі  ми  не  зустрілись
ДІДО,я  дякую  тобі  за  все.
І  знай  я  буду  завжди  з  тобою
Своїм  серцем  і  своєю  душою!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482151
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: Вапнярка Анна