Ти відчуваєш мене...
За кілометри відчуваєш мене.
Зі стін нишком любов дремене,
Тобі під ковдру.
Мертве тіло має викликати підозру.
Як мінімум. Без любові лишається тільки одне.
Таке непевне й смутне...
Без любові лишається "нічого".
Всепоглинаюча знемога.
А там, під ковдрою, - тепло і волога.
Цілюща, мов сон, поволока...
Насиченість: ще трішки - й до краю.
Але до краю нам не вистачає...
До краю нам не вистачає...
У мене є ти.
Ні на мить не забути.
Довкола високі споруди,
І натовпи, натовпи всюди...
Здається, ми тут з "Intermezzo".
В нас спільні не тільки застуди.
Хибні істини, дійсні абсурди.
Моя залежність від тебе -
прояв свободи.
Як прояв твоєї свободи -
Залежність від мене.
Насиченість: ще трішки - й до краю.
До краю нам не вистачає...
У тебе є я.
Я тебе ...
Від-чу-ва-ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482089
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: Марія Дачковська