«Вставайте, кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю волю окропіте».
Тарас Шевченко
Але сьогодні окропили своєю і народилися спонтанно такі рядки. Та хочеться у нас всіх спитати допоки ми будемо такими недолугими, допоки до влади будемо пускати чужинців, бандитів і різний непотріб? Допоки мають вмирати кращі наші сини? Вони гинуть не вперше. Ми маємо пам’ятати про це.
Кропимо Тарасе, кропимо своєю,
Вже пролилася, випита землею.
Нові домовини пахнучі смолою,
Опускаєм в землю вкутану журбою.
І хрести й горбочки нові біля хати.
Вже буде родити, вже буде буяти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481652
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.02.2014
автор: Леонід Ісаков