Знову серце огорнуте смутком,
Так буває завжди, як втрачаєш,
Воно плаче - це смерті здобуток,
Коли смерті ніхто не чекає.
Шлях лишився протоптаний в небо,
Була сотня і сотні не стало,
Залишилася пам'ять і слава,
І «Герої!» - «Герої!» звучало…
І сумує не тільки родина,
Плаче вітер, сльозяться хмарини,
Прапори приспустила Вкраїна,
Проводжає синів Батьківщина!
Їх залишимо в серці навічно,
Закарбуємо пам'ять в граніті,
І помолимось: «Боже всевишній…»
Ти все бачиш на білому світі!
Приюти їх і дай ще пожити,
За добро, що хотіли народу,
А за них ми всі будем молитись,
Бо вони здобували свободу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481572
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2014
автор: Віталій Назарук